Стиснення відео

Навіщо стискати відео у браузері?

Відео — це, безперечно, найважчий тип медіа, з яким має справу більшість людей. Хвилина матеріалу 4K, знятого на телефон, може важити сотні мегабайтів — це задорого для надсилання поштою, незручно завантажувати й швидко заповнює хмарне сховище та фотоплівку телефона. Стиснення кліпу може зменшити його розмір удвічі чи більше, зберігаючи його цілком придатним для перегляду, що полегшує надсилання у чатах, додавання до повідомлення чи публікацію на сайті з лімітом завантаження.

Що вирізняє цей інструмент — це девідбувається робота. Ваш необроблений матеріал часто містить приватні моменти: сім’ю, ваш дім, ваше робоче місце, документи на екрані. Типовий онлайн-компресор завантажує все це на віддалений сервер. Тут відео декодується, перекодовується й зберігається повністю всередині вкладки вашого браузера, тож воно ніколи не подорожує інтернетом. Щойно сторінку завантажено, ви можете навіть від’єднатися від інтернету, і стиснення все одно триватиме.

Є чимало повсякденних причин звернутися до меншого файлу. Застосунки для обміну повідомленнями та поштові провайдери обмежують вкладення — часто до 25 МБ чи менше — тож швидке перекодування є різницею між повідомленням, яке надсилається, і тим, яке відхиляється. Навчальні платформи, портали для подання заявок на роботу та контактні форми часто відхиляють усе, що перевищує кілька мегабайтів. А якщо ви архівуєте роки сімейних кліпів, зменшення кожного файлу вдвічі багаторазово окупається в сховищі, яке вам не доведеться купувати.

Як працює кодувальник у браузері (та його обмеження)

Під капотом цей інструмент запускає ffmpeg — галузевий стандартний медіарушій, скомпільований до WebAssembly, щоб він виконувався нативно у вашому браузері. Це справді потужно, але має чесні компроміси, про які варто знати. Ця версія однопотокова, тож вона не може розподілити кодування між усіма ядрами вашого процесора, як це роблять настільний застосунок чи хмарний сервер. Як наслідок, стиснення тут повільніше, ніж сервіс на основі завантажень, що працює на багатоядерній машині, і кілька хвилин відео можуть потребувати певного терпіння.

Воно також обмежене пам’яттю. Увесь файл має вміститися в доступну пам’ять браузера під час обробки, тому ми рекомендуємо тримати вхідні файли менше приблизно 150 МБ. Дуже великі чи дуже довгі відео можуть працювати повільно й зовсім не спрацювати на телефонах чи старіших ноутбуках з обмеженою оперативною пам’яттю. Якщо ви натрапили на стіну, обріжте кліп до потрібної частини, зменшіть роздільну здатність або запустіть його у браузері настільного комп’ютера з більшим обсягом пам’яті. Це реальні обмеження роботи повністю локально: перевага в тому, що ваше відео залишається вашим.

Кілька звичок роблять локальне кодування набагато приємнішим. Закрийте інші важкі вкладки та застосунки перед початком, щоб у браузера був простір для роботи. Тримайте вкладку на передньому плані: деякі браузери сповільнюють фонові вкладки, що може застопорити тривале кодування. І дайте йому час без перезавантаження: смужка прогресу реальна, а перезавантаження посеред кодування викидає на смітник роботу, виконану до цього моменту.

CRF, роздільна здатність та аудіо: три важелі

Три налаштування визначають остаточний розмір вашого файлу. Найбільший окремий важіль — це роздільна здатність. Зменшення з 4K до 1080p або з 1080p до 720p прибирає величезну кількість пікселів з кожного кадру й зазвичай непомітне, хіба що ви дивитеся на великому екрані зблизька. Якщо вам потрібен лише кліп для телефона чи для вбудовування на сайт, зменшення роздільної здатності стисне його набагато більше, ніж самé лише налаштування якості.

Другий важіль — це CRF (Constant Rate Factor), контроль якості для H.264. Нижчі числа означають вищу якість і більші файли; вищі числа — менші файли з більш помітним стисненням. CRF 23-28 — це практична золота середина для більшості матеріалу. Третій важіль — це бітрейт аудіо: мовлення звучить добре за низького бітрейту, тоді як музика виграє від вищого. Якщо у вашому відео переважно говорять, зменшення бітрейту аудіо заощаджує місце без помітної втрати. Стандартний вихід — це H.264 у контейнері MP4 саме тому, що він відтворюється майже всюди.

• Підбирайте роздільну здатність під місце перегляду. Кліп, призначений для телефона чи невеликого вебпрогравача, нічого не виграє від 4K; 720p чи 1080p виглядатимуть ідентично й важитимуть лише частку.
• Підлаштовуйте CRF раніше за все інше. Перехід з 23 до 26 часто зменшує розмір удвічі з втратою деталей, яку більшість глядачів ніколи не помітять. Порівняйте результат, перш ніж бути агресивнішими.
• Не стискайте повторно вже стиснутий кліп. Кожен прохід із втратами відкидає більше деталей. Якщо інструмент повідомляє, що результат не менший, ваш файл уже закодовано ефективно: залиште його як є, замість того щоб погіршувати далі.
• Обрізайте спершу заради великої економії. Прибирання тиші на початку й у кінці кліпу видаляє цілі кадри, що перевершує будь-яке налаштування якості для зменшення файлу.

Кілька слів про відеокодеки

«Відеофайл» — це насправді дві речі: кодек, що кодує пікселі (як-от H.264, VP9 чи AV1), і формат-контейнер, що його обгортає (MP4, WebM, MOV, MKV). Ось чому те саме відео H.264 може жити всередині MP4 або MOV. Ми видаємо H.264/MP4, бо він має найширшу апаратну та програмну підтримку серед будь-яких сучасних кодеків: майже кожен пристрій, виготовлений за останнє десятиліття, може декодувати його без проблем. Докладніше про те, як кодеки й контейнери поєднуються між собою, можна прочитати в посібнику MDN з вебвідеокодеків.

Ця сторінка — центр усіх наших відеоінструментів. Якщо ви знаєте формат свого файлу, спеціалізовані сторінки мають поради, пристосовані саме до нього: скористайтеся компресором MP4 для матеріалу, що вже у форматі MP4, або компресором MOV, WebM, MKV та AVI для кліпів з камер, записувачів екрана та інших застосунків. Якщо вам потрібно лише зменшити звук (подкаст, голосову нотатку чи музичний файл), компресор аудіо подбає про це, не перекодовуючи жодного відео.